Як відомо, біогумус (вермикомпост) – одне з найбільш поживних і збалансованих добрив для рослин. Нові технології компостування роблять біогумус легко доступним кожному дачникові, садівникові й городникові.
Для того, щоб налагодити на своїй ділянці виробництво біогумусу, потрібно облаштувати присадибний червятнік. Як зробити червятник своїми руками? Ми пропонуємо вам зробити у себе таку, перевірену практикою, конструкцію присадибної червятніка.
Присадибний червятнік
Червятнік є прямокутним короб розміром 125х175 см і заввишки 60 см, заглиблений в землю на 50 см. На дно покладений цілий лист плоского шиферу, в якому дрилем зроблена перфорація для відводу зайвої вологи. По центру нижнього листа зроблено отвір, в яке вставлена центральна опора (дерев’яний брус 10х10 см). З чотирьох сторін до центрального брусу кріпляться дерев’яні рами з натягнутою на них металевою сіткою. З протилежного боку ці рами жорстко прикріплюються до стінок червятніка. Стіни також виконані з плоского шиферу.
В результаті отримуємо конструкцію, що складається з 4 відсіків, відокремлених один від одного металевими гратами.
Зверху червятнік закривається кришкою, яку краще робити складову з 4-х частин – над кожним відсіком своя кришка. Несучу частина конструкції (центральний брус і верхні бруски рамок) краще робити трохи виступаючими над краями червятніка – щоб забезпечити стік дощової води по поверхні кришок.
Принцип дії червятніка. В один з відсіків поміщається корм для хробаків, туди ж заселяються черв’ячки. Коли відсік повністю заповнений, можна починати заповнювати сусідній відсік. Черв’ячки, з’ївши весь корм в першому відсіку, перелізуть крізь сітку в наступний, і т.д.
Коли заповнюється останній відсік, з першого вже, як правило, можна виймати готовий біогумус.
Після попередньої ферментації, черв’якам можна згодовувати будь кухонні відходи рослинного походження, включаючи папір і картон. Однак деякі продукти – такі як шкірка цитрусів, яблука, жирні, гострі і солоні продукти, можна додавати тільки в невеликих кількостях.
Слід пам’ятати, що в процесі ферментації емочка, органіка насичується молочною кислотою – продуктом життєдіяльності бактерій, і такий субстрат є занадто кислим для черв’яків. Однак це не є серйозною перешкодою – закислення субстрат легко раскисляют за допомогою жмені землі (бактерії, що живуть у грунті, швидко з’їдають молочну кислоту). Тобто, насипаючи в червятнік ферментований емочка корм, слід пересипати його земелькою. Приблизне співвідношення: на 15 об’ємних частин корму – 1 об’ємну частину землі.
Крім того частинки грунту, потрапляючи в шлунок черв’яків, допомагають їм перемелювати їжу.
Можна також згодовувати черв’ячків гофрокартон (і будь-який інший неламіновані картон), туалетний папір, серветки, ганчір’я з натуральних тканин, чайну і кавову заварку (прямо з пакетами), а також будь-які інші відходи рослинного походження. Їх можна додавати в кількостях, що не перевищують 5-10% від обсягів основного корму (харчових відходів), обов’язково зволожувати і додавати закваску (Емочки).
Також можна годувати черв’ячків будь-яким гноєм. Однак свіжий гній додавати не можна, його слід обов’язково попередньо отферментіровать – від 2-3 місяців (для коров’ячого гною) до 1 року (для свинячого).
У жарку пору року весь вміст червятніка слід регулярно (раз в тиждень) змочувати нехлорованою водою. Також слід додавати воду, якщо корм недостатньо вологий.
Виїмка готового біогумусу. Біогумус з червятніка можна витягати в міру його готовності. Ступінь готовності визначається візуально – за кольором, консистенції і запаху. Колір повинен бути чорний, консистенція – розсипчаста, запах – приємний, земляний. Оскільки корм зазвичай дуже різноманітний, він, як правило, поїдається черв’ячками нерівномірно. В результаті готовий біогумус зазвичай містить деяку кількість непереробленому органіки і доїдають її черв’ячків. Якщо непереробленому органіки виявляється занадто багато – її можна відправити на «доїдання» в наступний відсік.
Якщо ви хочете, щоб ваш готовий біогумус не містив черв’ячків – слід зскрібати верхній, підсохлий шар біогумусу – там їх найменше.
За місяць до запланованої виїмки, біогумус бажано перемішати лопатою і пролити водою з емочка, щоб черв’ячки було легше доїсти недоїдені частинки корму.
Використання червятніка в зимовий час. Заглиблений в землю і накритий снігом червятнік і взимку продовжує виконувати свою функцію – переробляти органічні відходи на біогумус. Цілорічної роботи сприяє також використання холодостійкою культури хробака – старателя. Хоча в зимовий час активність черв’ячків помітно знижується, вони тим не менш продовжують їсти, тому не залишайте їх на зиму без запасів їжі! Найкраще як мінімум раз на місяць підкладати нову порцію свіжого корму.
Червятник на дачі, місце розміщення. Місце розміщення червятніка особливого значення не має, важливо тільки, щоб він не затоплювало під час дощу. Добре також, щоб щоб він знаходився в тіні (півтіні) і не дуже далеко від будинку.
Використання і зберігання біогумусу. Біогумус, витягнутий з червятніка, можна використовувати відразу, але можна і зберігати (бажано не більше 1 року). Зберігати краще в щільно закритій тарі, бажано уникати заморожування. Варіанти використання і норми внесення біогумусу, отриманого таким чином, не відрізняються від загальноприйнятих.
Тепер ви знаєте, як як зробити червятник і зможете використати ці знання для виробництва біогумусу. Успіхів всім !!!
